Хто з нас не чув цю «золоту істину», що передається з покоління в покоління: година сну до опівночі вартує двох після? Ця фраза стала майже народною мудрістю, змушуючи мільйони людей з почуттям провини дивитися на годинник, коли стрілка перевалила за 22:00. Але чи є в цьому твердженні наукове підґрунтя, чи це просто красива легенда, яку час розвінчати? Сучасна наука про сон, сомнóлогія, дає на це питання досить несподівану відповідь. Давайте зануримось у світ сновидінь і з’ясуємо, що насправді потрібно нашому організму для повноцінного відпочинку. Про це пише Сусідка.

Магія опівночі: де правда, а де вигадка?

Почнемо з головного: за словами німецького сомнолога Кая Шпігельхальдера, жодних переконливих наукових доказів того, що сон до 12-ї ночі є «ціннішим» за сон після, не існує. Секрет якісного відновлення криється не в магічному часі на циферблаті, а в циклах нашого сну. Найбільш відновлювальними для тіла та мозку є перші 2-4 години сну, незалежно від того, коли ви заснули — о десятій вечора чи о першій ночі. Саме в цей період ми найдовше перебуваємо у фазі глибокого сну. Це час, коли організм «ремонтує» себе: відновлює тканини, зміцнює імунітет, а мозок очищується від токсинів, що накопичилися за день. Тож, якщо ви лягаєте спати пізно, ваш глибокий сон все одно припаде на перші години, і ви отримаєте той самий відновлювальний ефект. Важливо не коли, а скільки і як глибоко ви спите.

Слухайте свій годинник: сила хронотипів та стабільності

Чи доводилося вам помічати, що комусь легко прокидатися з першими променями сонця, а хтось почувається бадьорим лише ближче до вечора? Це не лінь чи погана звичка, а ваш індивідуальний біологічний ритм, або хронотип. Люди діляться на «жайворонків», які природно активні зранку і рано відчувають сонливість, та «сов», чий пік енергії припадає на другу половину дня та вечір. Намагатися змусити «сову» лягати спати о 21:00 — це те саме, що змушувати «жайворонка» не спати допізна. Такий підхід не лише неефективний, а й шкідливий, адже він створює для організму хронічний стрес.

Найголовніший висновок, якого дійшли експерти, — ключовим фактором є не час відходу до сну, а його стабільність. Коли ви лягаєте і прокидаєтесь приблизно в один і той самий час щодня (навіть у вихідні!), ви налаштовуєте свої внутрішні циркадні ритми. Ця стабільність — запорука здоров’я. Хаотичний графік сну, навпаки, розхитує наш біологічний годинник і може призвести до серйозних проблем: від серцево-судинних захворювань та діабету до ослаблення імунітету.
Щоб покращити якість сну, спробуйте кілька простих кроків:

• Визначте свій комфортний час відходу до сну, прислухаючись до власного організму.
• Намагайтеся дотримуватися цього графіка щодня з відхиленням не більше години.
• Створіть вечірній ритуал, який допоможе розслабитися: тепла ванна, читання книги чи спокійна музика.
• Не змушуйте себе жити за чужим розкладом — знайдіть свій ідеальний ритм.

Тож забудьте про старі догми. Ваш ідеальний сон — це не гонка до опівночі, а гармонія з власним тілом. Головне — дати йому достатньо часу на відпочинок і робити це регулярно. Прислухайтеся до себе, адже ваш організм — найкращий порадник у питаннях здоров’я та відновлення.