Можливо, ви вже помічали: ваш пухнастий улюбленець проводить більшість часу не в іграх, а у дрімоті. І хоча така поведінка може здатися проявом лінощів, насправді це — глибоко закладена природна стратегія виживання, яка має своє пояснення з точки зору еволюції, пише Сусідка.

Домашні кішки проводять у стані сну або відпочинку до 16 годин на добу, а іноді й більше. Така тривала пасивність — спадок диких предків, які витрачали величезну кількість енергії на полювання. Щоб відновити сили після виснажливої гонитви за здобиччю, їм був необхідний тривалий сон. І хоча сучасні коти отримують їжу з миски, їхні гени все ще “пам’ятають” інші умови життя.

Сонливість кішки також залежить від зовнішнього середовища. Штучне освітлення в будинку здатне зрушити її природні ритми, зробивши дні довшими й спонукаючи до ще більшої кількості відпочинку. Особливо приваблює кішок тепло — батареї, пледи та м’які лежанки створюють умови, в яких активуються нейрони, що відповідають за розслаблення.

Ситуація з їжею теж має значення. Якщо котик знає, що їжа завжди під рукою (а точніше — в мисці), у нього зникає потреба бути активним мисливцем. Така стабільність провокує ще більше відпочинку — тіло просто не бачить сенсу витрачати енергію.

Цікаво, що домашні кішки здатні підлаштовуватись під ритм життя людини. Ті, хто багато спілкується з господарем, часто залишаються бадьорими у вечірні години, коли люди повертаються додому. Така адаптація — не ознака дресури, а вияв соціальної прив’язаності.

Проте надмірна активність у кішки — це вже тривожний сигнал. Якщо тварина раптово стала надто метушливою, постійно неспокійною або навіть агресивною — варто звернутися до ветеринара. Подібна зміна поведінки може свідчити про порушення в роботі організму, стрес або інші проблеми.

Спостерігаючи за домашньою кішкою, ми бачимо, як інстинкти дикого хижака проявляються в її щоденних звичках — навіть у затишку міської квартири. І замість того, щоб змушувати її “бути активнішою”, варто прийняти її природу. Ваша кішка не лінива — вона економна, розважлива й глибоко адаптована до життя з людьми.

Розуміння цих механізмів зміцнює зв’язок між людиною та твариною. Приймаючи природну поведінку свого улюбленця, ви даруєте йому найцінніше — почуття безпеки, довіри й спокою.