Пишні шапки півоній відійшли в історію, залишивши по собі зелені кущі та солодкі спогади. Здається, можна видихнути й забути про них до наступної весни? Аж ніяк! Саме зараз, коли остання пелюстка впала на землю, починається найвідповідальніший етап — закладання фундаменту для майбутньої феєрії. Повірте, ваша увага влітку окупиться сторицею, коли наступного року кущі вкриються ще більшими та яскравішими квітами. Давайте розберемося, як перетворити цьогорічний фінал на майбутній тріумф. Про це пише Сусідка.

Не поспішайте з ножицями: мистецтво правильної обрізки

Перший інстинкт багатьох садівників — зрізати все «зайве», щоб клумба виглядала охайно. Зупиніться! Радикальна обрізка зеленого листя одразу після цвітіння — це чи не головна помилка, яка може коштувати вам квітів наступного року. Чому так? Уявіть, що листя — це величезна сонячна панель і кухня для рослини. Саме в ньому триває фотосинтез, завдяки якому виробляються поживні речовини. Ці речовини не зникають, а дбайливо транспортуються вниз, до кореневища, де й відбувається справжня магія:

• Накопичуються сили для зимівлі.
• Формуються та визрівають бруньки відновлення.
• Закладаються квіткові бруньки на наступний сезон.

Зрізавши листя зарано, ви буквально позбавляєте півонію їжі та майбутнього. Що ж тоді робити? Ваша задача — провести лише санітарну, ювелірну обрізку. Акуратно зріжте лише зів’ялі квітконоси до першого сильного, здорового листка. Це не дасть рослині витрачати дорогоцінну енергію на формування непотрібного насіння. А от повноцінну обрізку стебел до рівня ґрунту ви проведете пізно восени, коли листя саме пожовкне й поляже після перших заморозків.

Літній бенкет: як правильно годувати та напувати королеву саду

Після пишного цвітіння півонія, немов втомлена артистка після вистави, потребує відновлення сил. І найкращий спосіб їй допомогти — це влаштувати поживний «бенкет». Приблизно через два тижні після завершення цвітіння настає ідеальний час для підживлення. Але тут є важливий нюанс: калій та фосфор — ваші головні союзники, а от азот — під суворою забороною! Азот стимулює ріст зеленої маси, яка зараз нам зовсім не потрібна. Нам потрібно зміцнити корені й допомогти закластися квітам. Тому обирайте фосфорно-калійні добрива (наприклад, суперфосфат та сульфат калію). Вносьте їх згідно з інструкцією, обов’язково поєднуючи з рясним поливом, щоб добрива розчинились і дійшли до коренів.

До речі, про полив. Чи знаєте ви, що поверхневе зволоження для півонії майже марне? Її коренева система сягає глибоко, тому поливати потрібно рідко, але дуже щедро — не менше 1-2 відер води на дорослий кущ. Лийте воду не в центр, а по периметру крони, де розташовані дрібні всмоктувальні корінці. Після поливу чи дощу, коли земля трохи підсохне, обережно розпушіть верхній шар ґрунту, щоб зруйнувати кірку й забезпечити доступ повітря до коренів. А ідеальним завершенням процедури стане мульчування пристовбурного кола торфом, компостом чи скошеною травою. Мульча збереже дорогоцінну вологу, захистить від перегріву та зупинить ріст бур’янів.

Отже, догляд за півоніями влітку — це не рутина, а мудра інвестиція у красу. Ваша турбота зараз, коли квіткова вистава вже скінчилась, є запорукою того, що наступного року ви знову будете захоплено аплодувати своїм розкішним садовим улюбленицям. Нехай їхній відпочинок буде поживним, а ваше очікування — приємним