Мабуть, не існує у світі більш італійської страви, ніж піца «Маргарита». Соковита томатна основа, ніжна молочна моцарела та свіжий зелений базилік — це поєднання не лише неймовірно смачне, але й глибоко символічне. За цією гастрономічною іконою ховається красива історія, яка переносить нас у Неаполь кінця XIX століття, пише Сусідка.

У 1889 році, невдовзі після об’єднання Італії, до Неаполя з візитом прибула королівська родина — король Умберто I та його дружина, королева Маргарита Савойська. Перебуваючи в місті, королева, якій, за легендою, набридла вишукана та складна французька кухня, почула про місцеву страву, яку їли прості люди — піцу. Вона висловила бажання скуштувати цей неаполітанський спеціалітет.

Виконати почесне королівське замовлення доручили найкращому піцайоло міста на той час — Раффаеле Еспозіто з Pizzeria Brandi. Це був справжній виклик, адже потрібно було не просто нагодувати королеву, а й справити на неї враження, зберігши при цьому дух народної страви. Еспозіто вирішив підійти до справи творчо і підготував для королеви три різні піци.

Перші дві були більш традиційними для того часу. А от третя стала справжнім натхненням. Натхненний патріотичними почуттями та прапором об’єднаної Італії, Раффаеле Еспозіто виклав на тісто інгредієнти, що повторювали національні кольори: червоні томати, білу моцарелу та зелені листки базиліку.

Саме ця, третя, піца найбільше припала до смаку королеві Маргариті. Її вразила не лише патріотична ідея, а й гармонія свіжих та простих смаків. Вона була настільки задоволена, що навіть надіслала піцайоло офіційного листа з королівською печаткою, в якому висловлювала свою подяку та захват.

Окрилений таким високим визнанням, Раффаеле Еспозіто, недовго думаючи, назвав свій тріумфальний витвір на честь королеви — «Піца Маргарита». Цей жест назавжди вписав їхні імена в історію кулінарії. Королівське схвалення миттєво підняло статус піци з їжі бідняків до страви, гідної найвищих осіб держави.

Відтоді «Маргарита» почала свою переможну ходу світом, ставши не лише найпопулярнішим видом піци, а й справжнім гастрономічним символом Італії. І досі, замовляючи цей простий, але геніальний твір, ми долучаємося до красивої історії про те, як патріотизм та повага до традицій можуть народити кулінарний шедевр.