Щодня ми переживаємо десятки емоцій — від легкого роздратування до глибокої тривоги. Але рідко зупиняємось, аби запитати себе: чому я це відчуваю?

Бажання бути ідеальним у всьому, постійна потреба щось доводити, гостра реакція на будь-яку критику — усе це не просто риси характеру. Це — ознаки комплексу меншовартості.

У світі, де денна метушня часто заважає зосередитися, дедалі більше талановитих, креативних і просто розумних людей свідомо обирають ніч як найкращий час для роботи.

Коли з’являється людина, від якої серце б’ється частіше, а кожне повідомлення викликає усмішку, важко не втратити голову. Особливо якщо за плечима — низка невдалих знайомств.

Часто саме ті дії, які здаються безпечними або навіть «корисними», крадуть у нас енергію, псують настрій і створюють передумови для стресу.

У повсякденній метушні ми часто не помічаємо очевидного. Те, що здатне перевернути світогляд, нерідко стає зрозумілим уже тоді, коли щось втрачається.

Фраза «любов живе три роки» стала своєрідною класикою. Для одних — це спосіб виправдати охолодження у стосунках, для інших — справжній страх.

Чому одні люди все встигають, а інші постійно відстають від власного графіка? Причина — не в кількості годин у добі, а в тому, як ці години використовуються.

Емоційний інтелект — це не просто здатність розпізнавати емоції, а й ключ до побудови глибоких і гармонійних стосунків — з собою, близькими, колегами та партнерами.

Психологи пояснюють, як розпізнати “маминого синочка” — чоловіка, який залишився у тіні материнської опіки навіть у дорослому віці.