Здавалося б, ідеально випрасувана сорочка… аж раптом — білі розводи або, ще гірше, руді плями! Знайома ситуація? Перш ніж звинувачувати пральний порошок чи власну неуважність, погляньте на свою праску. Цілком імовірно, що вона подає вам сигнали SOS. Її головний ворог — це накип, або вапняний наліт, який тихо й непомітно накопичується всередині, перетворюючи надійного помічника на справжнього шкідника. Але не поспішайте прощатися з приладом! Повернути йому колишню потужність і ефективність можна в домашніх умовах, і це простіше, ніж здається. Про це пише Сусідка.

Чому праска “хворіє” і як це помітити?

Основна причина утворення накипу — жорстка водопровідна вода. Вона насичена солями кальцію та магнію, які при нагріванні осідають на внутрішніх стінках резервуара та парових каналах, утворюючи твердий білий наліт. З часом цей наліт не просто заважає — він буквально душить вашу праску. Як зрозуміти, що час для генерального чищення настав? Ось кілька очевидних симптомів:

• Слабкий або нерівномірний пар. Якщо праска ледь “видихає” пар замість потужного струменя, швидше за все, парові отвори забиті.
• Білі пластівці або бруд на одязі. Прилад починає “плюватися” шматочками накипу, залишаючи на тканині неприємні сліди.
• Протікання води. Замість пари з отворів на підошві може капати іржава або каламутна вода.
• Погіршення ковзання. Наліт може утворюватися і на самій підошві, що ускладнює прасування.

Помітили хоча б одну з цих ознак? Не ігноруйте її, адже подальше накопичення накипу може призвести до остаточної поломки нагрівального елемента.

Операція “Відродження”: два перевірені методи

Забудьте про дорогі хімічні засоби. Два ефективні борці з накипом, швидше за все, вже є на вашій кухні. Перший — лимонна кислота, більш делікатний варіант. Розчиніть 25 грамів (стандартний пакетик) порошку у склянці теплої води, добре перемішайте до повного розчинення кристалів і залийте розчин у резервуар праски. Другий — столовий оцет (9%), справжня важка артилерія проти застарілого нальоту. Залийте його в резервуар приблизно на половину об’єму.

Алгоритм дій в обох випадках схожий. Дайте розчину подіяти всередині праски протягом 15-20 хвилин (прилад має бути вимкненим!). Потім увімкніть праску на максимальну температуру та режим пари. Тримаючи її над раковиною чи старою тканиною, активно натискайте кнопку подачі пари, поки весь розчин не вийде. Ви на власні очі побачите, як разом із парою вилітають шматки накипу. Будьте готові до різкого запаху, особливо від оцту, тому краще проводити процедуру в добре провітрюваному приміщенні. Це надважливий крок: після чищення кислотою обов’язково промийте резервуар. Двічі залийте чисту воду, нагрійте праску і випустіть весь пар. Це допоможе видалити залишки кислоти та запобігти її попаданню на одяг.

Профілактика краща за лікування

Щоб не доводити праску до “реанімації”, варто дотримуватись кількох простих правил. По-перше, якщо у вашому регіоні жорстка вода, намагайтеся використовувати для праски дистильовану або спеціальну демінералізовану воду, змішуючи її зі звичайною у пропорції 1:1. Це суттєво зменшить утворення нальоту. По-друге, візьміть за звичку завжди виливати залишки води з резервуара після закінчення прасування. По-третє, якщо у вашої моделі є функція самоочищення (self-clean), користуйтеся нею регулярно, згідно з інструкцією. Така профілактика раз на 1-2 місяці збереже потужність пари, чистоту вашого одягу та значно подовжить життя вашого незамінного помічника.

Не чекайте, поки ваш вірний помічник почне “кашляти” накипом і псувати улюблені речі. Кілька простих дій, трохи турботи — і ваша праска знову буде ковзати по тканині легко й бездоганно, залишаючи по собі лише ідеальну гладкість. Подаруйте їй друге дихання вже сьогодні