Після зими пеларгонія часто виглядає виснаженою: листя блідне, стебла витягуються, а бутони не поспішають з’являтися. Але не поспішайте розчаровуватися — кілька простих кроків повернуть рослині силу та активізують її цвітіння, пише Сусідка.

Перш за все перевірте кореневу систему. Якщо корені повністю заплели земляний ком — час пересаджувати. У тісному горщику пеларгонія втрачає ресурси для росту і не здатна формувати суцвіття. Оберіть новий горщик на 2–3 см більший у діаметрі, бажано з глини — вона краще «дихає». Пластик теж підійде, якщо є отвори для дренажу.

Для пересадки використовуйте легкий поживний субстрат: універсальний ґрунт, пісок і вермікуліт у пропорції 2:1:0,5. На дно обов’язково насипте дренаж — шар керамзиту або битої цегли товщиною щонайменше 2 см.

Через два тижні після пересадки починайте підживлення. Розведіть чайну ложку нітроамофоски в трьох літрах води й виливайте під корінь після звичайного поливу. Повторюйте кожні 10 днів, не більше трьох разів.

Пеларгонія обожнює світло, тому ставте її на південне або західне підвіконня. Однак у спекотні дні притіняйте — пряме сонце може обпалити листя.

Поливати слід лише тоді, коли верхній шар ґрунту підсох. Весною частоту поливів поступово збільшують. Надлишок води призводить до гнилі та пожовтіння листя.

Обрізку проводять у березні: вкоротіть витягнуті пагони, залишаючи 3–4 бруньки. Це стимулює кущіння і збільшує кількість квітконосів.

Температурні коливання також важливі: вдень +22°C, вночі — не вище +18°C. Саме різниця температур допомагає закладати бутони.

Не забувайте про шкідників. Якщо помітите тлю або кліща — обробіть пеларгонію мильним розчином або відповідним препаратом.

А головне — не ігноруйте період спокою. Від листопада до лютого скорочуйте полив і не підживлюйте рослину. Після такого відпочинку вона обов’язково порадує вас рясним цвітінням навесні та влітку.