Ваша петрушка зростає мляво, листочки — тонкі, а смак більше схожий на траву, ніж на ароматну зелень? Причина може бути не в сортах або погоді, а в неправильному догляді. Багато сучасних добрив лише підсилюють гіркоту, не даючи того самого запашного ефекту, пише Сусідка.
Та є метод, який використовували ще у 30-х роках минулого століття. Коли про хімію ще й не чули, а зелень на базарах пахла так, що чути було за кілька метрів. Секрет простий: три підживлення з натуральних інгредієнтів, які сьогодні частіше викидають, ніж використовують.
Перший етап — при посіві. Змішайте насіння петрушки з сухою чайною заваркою (приблизно чайна ложка на грам насіння). Чай містить дубильні речовини, що пом’якшують оболонку насіння і пришвидшують проростання. Замінити воду при поливі можна капустяним розсолом: 100 мл на 10 л води. Молочна кислота активізує мікрофлору в ґрунті, а сіль знезаражує. Сходи з’являться на 5–7 днів раніше, ніж зазвичай.
Друга підгодівля — через два тижні. Візьміть рибні залишки (голови, хребти, хвости) — 500 г, залийте 2 л води й варіть пів години. Остудіть, процідіть, розведіть відвар водою у співвідношенні 1:5. Поливайте під корінь — по склянці на кожну рослину. Фосфор і калій з риби сприятимуть соковитості та насиченому кольору листя. А неприємний запах зникне вже наступного дня.
Третій етап — через місяць. Подрібніть яєчну шкаралупу на пудру, змішайте з ложкою цукрової пудри й розсипте навколо кущиків. Кальцій зміцнить структуру листків, а солодке приверне дощових черв’яків, які розпушать ґрунт.
Після цього полийте грядку настоєм лушпиння цибулі: жменя лушпиння на 3 л окропу, настояти добу. Такий настій не лише захищає від грибків, а й активізує вироблення ефірних олій у самій петрушці.
Головне — не копайте ґрунт біля петрушки. У неї тендітна поверхнева коренева система. Краще замульчуйте ґрунт використаною кавовою гущею — вона затримає вологу й відлякає слизнів.
Уже за тиждень після останнього етапу ви помітите: листя темніє, стає густішим, а запах — такий, що відчувається ще до того, як підете на грядку.
Ось чому петрушку в давнину називали «королевою зелені» — і цей титул вона отримала зовсім не дарма.