Кінець літа, сад повільно готується до спокою, а ваша компостна купа, яка ще нещодавно була гарячим серцем ділянки, раптом затихла? Здається, ніби вона впала у передчасну сплячку, ігноруючи нові порції органіки. Не хвилюйтеся, це поширена проблема, але її можна вирішити. Навіть якщо до перших заморозків залишилося всього кілька тижнів, у вас є всі шанси «розбудити» цей цінний ресурс і дати йому потужний імпульс для роботи взимку. Давайте розберемося, як перетворити ледачу купу на справжню фабрику добрив. Про це пише Сусідка.

Діагностика: чому компост «заснув» і що йому потрібно

Перш ніж братися за вила, варто зрозуміти причину «сну». Уповільнення процесів розкладання — це сигнал SOS від мікроорганізмів, які є головними трудівниками у вашій компостній купі. Зазвичай їм бракує одного з трьох ключових елементів. Це справжні три кити успішного компостування:

• Кисень. Нижні шари компосту з часом злежуються та ущільнюються, перекриваючи доступ повітря. Без кисню корисні аеробні бактерії гинуть, а їхнє місце займають анаеробні, які працюють повільно і часто створюють неприємний гнильний запах.
• Волога. Уявіть собі компост як губку. В ідеалі, він має бути вологим, але не мокрим. Якщо стиснути жменю маси в кулаці, з неї має виділитися лише кілька крапель води. Сухий компост — це пустеля для мікробів, де життя завмирає.
• Азот. Це «паливо» для мікроорганізмів, їхня енергія для переробки вуглецевих матеріалів (сухого листя, гілок). Якщо в купі забагато «коричневих» компонентів і мало «зелених» (трава, кухонні відходи), бактеріям просто немає чим харчуватися.

Визначивши, чого саме не вистачає вашому компосту, можна переходити до рішучих дій. Найчастіше проблема комплексна, тому діяти потрібно одразу за всіма напрямками.

Покроковий план реанімації: від діагнозу до гарячого серця

Тепер, коли ми знаємо ворога в обличчя, час братися до роботи. Ваша мета — створити ідеальні умови для мікробного бенкету, який розігріє купу зсередини.

Перший і найважливіший крок — аерація. Озбройтеся вилами і ретельно перелопатьте всю купу. Не просто поворушіть верхній шар, а перекидайте масу з місця на місце, розбиваючи щільні, злежані грудки. Це наситить компост киснем і дозволить вам оцінити його стан.

Під час перелопачування звертайте увагу на вологість. Якщо компост сухий і розсипається, його потрібно добре полити. Найкраще використовувати дощову воду, але підійде і звичайна відстояна. Для додаткового ефекту можна пролити компост настоєм кропиви або будь-яких бур’янів — це збагатить його корисними мікроорганізмами.

Далі — годування. Щоб запустити процес горіння, додайте азоту. Ідеальним варіантом буде відро свіжоскошеної трави, кухонні овочеві відходи чи навіть жменя сечовини (карбаміду). Рівномірно розподіліть «зелені» компоненти по всій масі під час перемішування, щоб вони контактували з «коричневими» (старе листя, тирса, подрібнені гілки).

Фінальний акорд — укриття. Після всіх маніпуляцій накрийте купу щільним матеріалом: старим килимом, шматком товстого картону або 15-20-сантиметровим шаром соломи. Це укриття, немов ковдра, збереже дорогоцінне тепло та вологу, створюючи всередині справжній парниковий ефект. Уже за 2-3 дні, просунувши руку вглиб, ви повинні відчути приємне тепло — це вірна ознака того, що ваші мікроскопічні помічники взялися до роботи.

Звісно, за два тижні ви не отримаєте ідеально розсипчастий, зрілий компост. Але ви запустите ключові процеси, які не зупиняться навіть під снігом. Така «розбуджена» купа продовжить повільно ферментуватися взимку, і навесні, коли інші садівники лише починатимуть думати про добрива, ваш скарб буде майже готовий. Це маленька осіння інвестиція часу, яка принесе величезну користь майбутньому врожаю та здоров’ю вашого саду.