Щодня ми відкриваємо кран десятки разів, не надто замислюючись про те, що саме тече з нього. Питання, чи можна пити цю воду, для більшості вже не стоїть — звісно, ні. Але як щодо готування? Чи справді кілька хвилин кипіння перетворюють сумнівну рідину на безпечний інгредієнт для супу чи каші? Давайте розберемося, де проходить межа між розумною економією та ризиком для здоров’я, і чи справді термічна обробка є панацеєю від усіх бід. Про це пише Сусідка.

Що ховається у водопровідній воді?

Перш за все, варто зрозуміти, з яким «коктейлем» ми маємо справу. Якість води з централізованого водогону залежить від багатьох факторів: стану джерела, ефективності очисних споруд і, що найважливіше, зношеності труб, якими вона доходить до вашої квартири. Навіть якщо на станції вода відповідає всім нормам, на шляху до вас вона може «збагатитися» небажаними домішками.

• Хлор та його сполуки. Так, хлор необхідний для дезінфекції, він вбиває бактерії. Але при кип’ятінні він може вступати в реакцію з органічними речовинами у воді, утворюючи потенційно шкідливі для здоров’я хлорорганічні сполуки. Крім того, саме він надає воді специфічного запаху та присмаку.
• Солі жорсткості (кальцій, магній). Це причина утворення накипу на чайнику та каструлях. Вони не є токсичними, але суттєво впливають на смак страв та напоїв. У такій воді овочі та бобові варяться довше, а чай чи кава ніколи не розкриють свій аромат повною мірою.
• Залізо та іржа. Старі металеві труби — головне джерело іржі у воді. Вона надає рідині жовтуватого відтінку та неприємного металевого присмаку, який не здатне замаскувати жодне кип’ятіння.
• Важкі метали та інші домішки. Свинець, мідь, нітрати — ці елементи можуть потрапляти у воду з труб або через промислові стоки. І це найнебезпечніша частина «коктейлю», адже вони мають властивість накопичуватися в організмі.

Чи рятує кип’ятіння і коли ризик невиправданий?

Поширена думка, що кип’ятіння вирішує всі проблеми, є небезпечною ілюзією. Так, воно гарантовано вбиває мікроорганізми — бактерії та віруси. Частково випаровується і вільний хлор. Але на цьому його магічні властивості закінчуються. Кип’ятіння не видаляє солі жорсткості, важкі метали, нітрати, пестициди та нафтопродукти. Більше того, коли частина води випаровується, концентрація цих шкідливих речовин у залишку лише зростає.

Тож, чи можна готувати на такій воді? Якщо у вас немає альтернативи, приготування супу чи борщу на кип’яченій водопровідній воді є допустимим компромісом. Однак є ситуації, коли цього робити категорично не варто. Насамперед, це стосується приготування дитячого харчування. Також не використовуйте таку воду для заварювання чаю чи кави — ви не лише зіпсуєте смак напою, а й отримаєте концентровану порцію всіх небажаних домішок. Звісно, пити її в сирому вигляді — це абсолютне табу.

Найкращим рішенням для вашої кухні та здоров’я стане використання чистої води. Це може бути якісна бутильована вода або, що значно екологічніше та економніше в довгостроковій перспективі, встановлення системи фільтрації. Навіть простий фільтр-глечик значно покращить ситуацію, видаливши хлор, іржу та частково солі жорсткості. Більш просунуті проточні фільтри або системи зворотного осмосу забезпечать практично ідеальну чистоту води. Зрештою, вода — це не просто рідина для варіння, а такий самий важливий інгредієнт, як і свіжі овочі чи якісне м’ясо. І ваше здоров’я — це найцінніший компонент будь-якої страви.