Закінчилося прання, ви витягли свіжі, ароматні речі… А що далі ви робите з дверцятами машинки? Зачиняєте їх щільно, аби не заважали? Чи залишаєте прочиненими? Здавалося б, дрібниця, але саме ця звичка може або продовжити життя вашої техніки та зберегти свіжість білизни, або перетворити барабан на розсадник бактерій. Давайте раз і назавжди розберемося в цьому питанні, адже, як показує практика, помиляються тут дуже багато людей. Про це пише Сусідка.
Волога пастка: невидимий ворог у вашому барабані
Уявіть собі ідеальне середовище для розмноження мікроорганізмів: тепло, темно і волого. Знайомий опис? Саме таким місцем стає ваша пральна машина, якщо щільно закрити люк одразу після прання. Навіть після найінтенсивнішого віджиму всередині залишається залишкова волога — не лише в самому барабані, а й, що важливіше, у складках гумової манжети (ущільнювача), яка герметизує дверцята. Коли ви зачиняєте люк, ви створюєте герметичний простір, де ця волога не має шансів випаруватися. І що відбувається далі? Вже за 10-12 годин у цьому «парнику» починається бурхливий ріст бактерій та грибків. Наслідки не змусять на себе чекати:
- Затхлий запах. Перша і найочевидніша ознака проблеми. Цей «аромат» просочує не лише саму машинку, а й вашу, здавалося б, щойно випрану білизну.
- Чорна пліснява. Вона з’являється на гумовій манжеті та в лотку для порошку. Це не лише неестетично, а й небезпечно, адже спори плісняви можуть потрапляти на одяг і викликати алергічні реакції.
Отже, залишаючи дверцята закритими, ви власноруч створюєте проблему, з якою потім доведеться довго і наполегливо боротися.
А як же петлі? Розвіюємо популярний міф
«Але ж якщо дверцята постійно відчинені, вони провиснуть!» — це, мабуть, найпоширеніший аргумент на користь щільного закривання. Цілком логічне побоювання, чи не так? Проте поспішаю вас заспокоїти: це лише міф. Конструкція сучасних пральних машин розрахована на значно більші навантаження. Подумайте самі: під час віджиму на швидкості 1000-1200 обертів на хвилину на петлі та замок діють колосальні динамічні сили. Порівняно з цим, статичне навантаження від прочинених дверцят — це просто крапля в морі. Виробники чудово знають, як користувачі експлуатують техніку, і закладають у конструкцію петель величезний запас міцності. Ризик появи плісняви та передчасного виходу з ладу гумового ущільнювача набагато реальніший і небезпечніший, ніж гіпотетичне провисання дверцят. Тому найкращий вихід — це компроміс: не обов’язково відчиняти люк навстіж, достатньо просто залишити його прочиненим на кілька сантиметрів. Цього буде цілком достатньо для циркуляції повітря та висихання.
Отже, відповідь однозначна: дверцята пральної машини після використання завжди мають залишатися прочиненими. Це проста звичка, яка не коштує вам нічого, але дарує величезну користь. Вона не лише позбавить вас від неприємних запахів та плісняви, а й значно подовжить термін служби гумових ущільнювачів та всієї машинки загалом. Це не просто про боротьбу з запахом. Це про турботу про техніку, своє здоров’я та щоденний комфорт.