З настанням перших холодів у багатьох садівників прокидається інстинкт турботи: треба терміново врятувати ніжні туї від лютої зими! І ось уже зелені красуні стоять, щільно замотані в плівку чи агроволокно, немов у кокони. Але чи справді така «ведмежа послуга» йде їм на користь? Часто саме надмірна опіка стає причиною хвороб і навіть загибелі рослин. Давайте розберемося, коли укриття необхідне, а коли воно може перетворитися на смертельну пастку, і як зробити все правильно. Про це пише Сусідка.

Головний ворог туї взимку — не мороз, а сонце

Парадоксально, але факт: для акліматизованої туї набагато більшу небезпеку, ніж помірний мороз, становить яскраве зимове сонце, особливо в лютому та березні. Уявіть ситуацію: сонячні промені нагрівають хвою, запускаючи процеси випаровування вологи. Рослина прокидається і хоче «пити», але її коренева система перебуває у промерзлій землі й не може подати воду. Виникає так звана фізіологічна посуха, яка призводить до сонячних опіків — хвоя буріє, сохне і врешті-решт відмирає. Саме від цього явища, а не від холоду, ми і повинні захищати насамперед молоді рослини, які ще не встигли розвинути потужну кореневу систему. Туї в перші 2-3 роки після посадки є найбільш вразливими, тому для них притінення є обов’язковим.

Правильне укриття: дихаюче «вбрання» замість парника

Найбільша помилка, якої припускаються садівники, — використання повітронепроникних матеріалів, наприклад, поліетиленової плівки. Під час зимових відлиг під таким «ковпаком» створюється справжній парниковий ефект. Температура всередині різко підвищується, накопичується конденсат, а відсутність вентиляції стає ідеальним середовищем для розвитку грибкових захворювань та випрівання хвої. Туя буквально задихається у власній волозі. Тож чим краще вкривати?

• Мішковина або затіняюча сітка: Це класичні, перевірені часом матеріали. Вони чудово пропускають повітря, не створюють парникового ефекту, але ефективно розсіюють сонячні промені.
• Білий спанбонд (агроволокно): Сучасний нетканий матеріал, який також добре «дихає». Важливо обирати не надто щільний (30-50 г/м²) і обов’язково білого кольору, щоб він відбивав сонце, а не нагрівався.
• Каркасні укриття: Це ідеальний варіант. Навколо туї встановлюється каркас (наприклад, з дерев’яних рейок чи дуг), на який натягується укривний матеріал. Таким чином, між хвоєю і тканиною залишається повітряний прошарок, що забезпечує максимальну вентиляцію і захист.

Важливо: укриття не повинно щільно прилягати до гілок. Якщо ви обмотуєте тую без каркаса, робіть це не туго, залишаючи простір для циркуляції повітря. Дорослі ж, добре вкорінені туї (старші 3-4 років) зазвичай не потребують укриття крони взагалі. Для них достатньо замульчувати пристовбурне коло торфом або корою для захисту коріння.

Отже, підготовка туї до зими — це не сліпе закутування, а свідомий процес, що враховує вік рослини та кліматичні умови. Правильна підготовка починається ще восени з рясного вологозарядного поливу та припинення азотних підживлень. А взимку ваша головна задача — не стільки зігріти, скільки захистити від сонця та забезпечити доступ повітря. Прислухайтеся до потреб ваших рослин, і вони обов’язково віддячать вам пишною та здоровою зеленню наступного сезону.