Знайома картина? Молоде листя яблуні скрутилося в тугі трубочки, пагони сливи вкриті липким, наче сироп, нальотом, а на вишні кишать сотні дрібних зелених чи чорних комах. Це попелиця. Перша думка — якнайшвидше її позбутися. Але чи замислювались ви, що, борючись лише з попелицею, ви усуваєте симптом, а не причину? Насправді, ці маленькі шкідники — лише піхота у великій армії, якою керують значно хитріші та організованіші полководці. І ці полководці — звичайні садові мурахи. Про це пише Сусідка.

Розуміння ворога: чому мурахи та попелиця — одна команда

Зв’язок між мурахами та попелицею — це класичний приклад симбіозу, вигідної співпраці. Попелиця, висмоктуючи сік з молодих пагонів, виділяє солодку рідину, яку називають падь або медяна роса. Для мурах це справжній енергетичний напій, багатий на цукри. Вони буквально «доять» колонії попелиці, збираючи цей цінний ресурс. В обмін на солодкі ласощі мурахи надають попелиці повний пакет послуг:

• Охорона: вони агресивно захищають свої «ферми» від природних ворогів — сонечок, золотокі, хижих ос та павуків.
• Транспортування: мурахи переносять попелицю на нові, найсоковитіші та наймолодші пагони, забезпечуючи їй найкраще харчування і розширюючи плацдарм для атаки.
• Турбота про потомство: вони можуть навіть переносити яйця попелиці на зимівлю у свої мурашники, щоб навесні знову «висадити» їх на дерева.

Отже, знищувати попелицю, ігноруючи мурах, — це те саме, що вичерпувати воду з човна, в якому величезна дірка. Марна праця. Щоб здобути перемогу, потрібен комплексний підхід і удар по головному стратегу.

Два фронти боротьби: від тактики до стратегії

Ваша кампанія із захисту саду має розгортатися одночасно на двох напрямках. Перший — швидкий тактичний удар по видимих силах противника. Другий — довгостроковий стратегічний план, спрямований на руйнування логістики та командування.

Фронт №1: Пряма боротьба з попелицею (тактика)
Це заходи для негайного зменшення популяції шкідника. Найпростіше — змити колонії потужним струменем води зі шланга. Більш дієвий метод — обприскування розчинами, які є безпечними для дерева, але згубними для попелиці. Спробуйте один з варіантів:

• Мильний розчин: 20-30 г господарського або зеленого мила на 1 л води. Мило створює плівку, яка заважає комахам дихати.
• Настій часнику або цибулиння: 200 г подрібненого часнику або лушпиння залити 10 л теплої води, настояти добу.
• Настій тютюнового пилу: 400 г пилу залити 10 л гарячої води, настояти дві доби, процідити та додати 40 г мила для кращого прилипання.

Пам’ятайте, це тимчасове рішення. Поки мурахи активні, вони дуже швидко принесуть нових «підопічних».

Фронт №2: Нейтралізація мурах (стратегія)
Це головний крок до перемоги. Ваша мета — розірвати зв’язок між деревом і мурашником. Найефективніший спосіб — встановити на стовбурах дерев ловчі пояси на висоті 30-50 см від землі. Це можуть бути спеціальні клейкі стрічки з магазину або саморобні бар’єри зі шматка тканини, просоченого солідолом. Такий пояс стане непереборною перешкодою для мурах, які намагатимуться піднятися в крону. Паралельно шукайте мурашники біля коріння дерев або під камінням. Їх можна обережно пролити окропом (подалі від стовбура, щоб не пошкодити коріння) або використати спеціальні приманки з борною кислотою чи інсектицидні гелі.

Позбавивши попелицю своїх «пастухів» та захисників, ви зробите її вразливою. Тепер ваші обробки та природні хижаки, як-от сонечка, швидко впораються із залишками колоній. Станьте мудрим стратегом у своєму саду, і тоді перемога над цим шкідливим тандемом буде неминучою. Ваш врожай скаже вам «дякую»