Чи замислювалися ви коли-небудь, дивлячись на розлогі огіркові батоги, що стеляться землею, чи варто їх підв’язувати? Багато хто вважає це зайвою роботою, мовляв, і так виросте. Але досвідчені городники знають: правильна опора для огірків — це не просто питання естетики чи порядку на грядці. Це один із ключових секретів, що перетворює скромний врожай на справжнє зелене багатство. Давайте розберемося, чому варто приділити цьому увагу і як зробити все правильно, не докладаючи надзусиль. Про це пише Сусідка.

Навіщо огіркам потрібна опора: не лише естетика

Огірок за своєю природою — ліана. Йому життєво необхідно дертися вгору, чіпляючись вусиками за все, що трапиться на шляху. Залишаючи його на землі, ми йдемо проти його природи, і це має свої наслідки. По-перше, рослини, що лежать на землі, страждають від нестачі світла та поганої циркуляції повітря. Це призводить до уповільнення фотосинтезу і, як наслідок, до меншої кількості зав’язі. По-друге, контакт із вологою землею — це прямий шлях до проблем:

• Гниття плодів: огірки, що лежать у вогкості, часто починають псуватися ще на грядці.
• Нашестя шкідників: слимаки та мокриці просто обожнюють ховатися під густим листям і ласувати вашим майбутнім салатом.
• Грибкові хвороби: пероноспороз та інші неприємності розвиваються в рази швидше в загущених, погано провітрюваних посадках.

Підв’язані ж огірки отримують максимум сонця, чудово провітрюються, їх легше обробляти від хвороб, поливати під корінь та, звісно ж, збирати врожай. Вам більше не доведеться нишпорити під листям у пошуках заповітного зеленця, ризикуючи наступити на нього.

Вертикальний чи горизонтальний: обираємо ідеальний спосіб

Отже, ми з’ясували, що опора — це мастхев. Але яку обрати? Існує два основних методи, кожен з яких має свої переваги.

Вертикальна підв’язка — ідеальний варіант для теплиць, невеликих ділянок і навіть балконів, адже вона суттєво економить простір. Суть проста: по краях грядки встановлюються високі опори (близько 2 метрів), між якими натягується міцний дріт або трос. Від цього верхнього тросу до кожної рослини спускається індивідуальна «доріжка» — мотузка, шпагат або смужка тканини. Головне правило — матеріал для підв’язки має бути м’яким і не врізатися в ніжне стебло. Нижнім кінцем мотузки обережно обгортають основу стебла, а далі ліана сама почне обвивати свою опору, впевнено тягнучись до сонця.

Горизонтальна шпалера — чудовий вибір для довгих грядок у відкритому ґрунті. Тут також потрібні опори по краях, але між ними натягується кілька рядів мотузки чи дроту паралельно землі, з кроком 20-25 см. Перший ряд має бути на висоті 15-20 см від ґрунту. Молоді пагони обережно заводять за нижню мотузку, а далі, у міру росту, їх спрямовують на наступні яруси. Сучасна та дуже зручна альтернатива мотузкам — спеціальна пластикова сітка для витких рослин, яку просто натягують між стовпчиками. Огірки із задоволенням чіпляються за неї вусиками, створюючи суцільну зелену стіну.

Вибір методу підв’язки — це питання вашої зручності та умов на ділянці. Але в будь-якому разі, витративши трохи часу на початку сезону на облаштування опори, ви зробите величезний внесок у здоров’я своїх рослин. І повірте, коли ви будете збирати чисті, рівненькі та хрумкі огірочки, не нахиляючись до самої землі, ви точно подякуєте собі за цю невелику турботу.