Середина літа — це справжній марафон для наших огіркових грядок. Здається, ще вчора ми раділи першим квіточкам, а сьогодні вже ледве встигаємо збирати хрумкий врожай. Але чи помічали ви, що саме в липні рослини починають “втомлюватися”? Плоди можуть дрібнішати, жовкнути, а іноді й набувати неприємної гіркоти. Це не примха, а прямий сигнал SOS від ваших зелених вихованців. Вони віддали всі сили на першу хвилю врожаю і тепер потребують нашої підтримки. Як же допомогти огіркам не збавляти темп і радувати нас соковитими плодами до самої осені? Про це пише Сусідка.

Головний пріоритет липня: забуваємо про азот, згадуємо про калій та фосфор

Якщо навесні та на початку літа нашим огіркам був потрібен азот для нарощування пишної зеленої маси, то в розпал плодоношення ситуація кардинально змінюється. Уявіть, що ваша рослина — це завод, який до липня збудував свої цехи (листя та стебла), а тепер запустив конвеєр на повну потужність (формування плодів). Надлишок азоту в цей період лише зашкодить: він стимулюватиме ріст нового листя на шкоду зав’язям. Натомість на першу сцену виходять два інші ключові елементи — калій та фосфор.

• Калій — це головний відповідальний за смак. Саме він допомагає транспортувати цукри з листя до плодів, роблячи їх солодкими та хрумкими. Також калій регулює водний баланс у клітинах, що є прямою профілактикою гіркоти.
• Фосфор — це енергетика рослини. Він відповідає за розвиток потужної кореневої системи, яка здатна ввібрати більше поживних речовин та вологи, а також дає сили для формування нових квіток та зав’язей.

Дефіцит саме цих двох елементів — найчастіша причина того, що огірки стають гіркими, кривими та несмачними.

Практикум для городника: перевірені рецепти для щедрого врожаю

Отже, з теорією розібралися, час переходити до практики. Чим же конкретно “нагодувати” наші огірки в липні? Існує кілька перевірених варіантів, як народних, так і з використанням мінеральних добрив.

Для прихильників органічного землеробства ідеальним рішенням стане деревний попіл. Це справжнє джерело легкозасвоюваного калію та фосфору. Рецепт простий: 1 склянку просіяного попелу (від спалювання деревини чи трави, але не сміття!) настоюйте 2-3 дні у 10 літрах води, періодично перемішуючи. Потім поливайте рослини під корінь, використовуючи приблизно 1 літр розчину на кущ.

Не менш ефективним є і “зелене добриво” — настій збродженої трави, особливо кропиви. Хоча в ньому є азот, він знаходиться в легкодоступній формі та доповнений комплексом мікроелементів. Розводьте концентрат 1:10 з водою і використовуйте для поливу раз на 10-14 днів.

Якщо ви не проти мінеральних добрив, ваш вибір — калійна селітра (1 ст. ложка на 10 л води) або монофосфат калію. Для поповнення запасів фосфору чудово підійде суперфосфат. Маленька хитрість: він погано розчиняється у холодній воді, тому 2 ст. ложки гранул спочатку розчиніть у літрі гарячої води, а потім доведіть об’єм до 10 літрів. Також не забувайте про позакореневе підживлення по листу, яке працює як “швидка допомога”. Обприскування розчином борної кислоти (2 г на 10 л води) простимулює утворення нових зав’язей, а сульфат магнію (10 г на 10 л) зробить листя яскравішим і посилить фотосинтез.

Звісно, жодне підживлення не спрацює без головного — регулярного та рясного поливу теплою водою. Саме стрес від нестачі вологи змушує огірок виробляти кукурбітацин, речовину, що надає ту саму гіркоту. Пам’ятайте, що липень — це час не для відпочинку, а для вдумливої турботи. Поєднавши правильне харчування та достатнє зволоження, ви зможете збирати солодкі, соковиті та хрумкі огірочки аж до перших осінніх холодів.