Липень – це не лише спека та достиглі ягоди, а й справжній пік садової активності. Гори скошеної трави, бадилля після прополювання, перші органічні відходи з кухні… Куди все це подіти? Замість того, щоб просто викидати цінні ресурси, можна перетворити їх на справжнє чорне золото для ваших рослин. Саме в середині літа закладається основа для майбутнього врожаю, і компостна купа стає серцем цього процесу. Але як зробити так, щоб добриво дозріло швидко та було максимально поживним? Давайте розбиратися разом. Про це пише Сусідка.

Золоте правило компосту: баланс азоту та вуглецю

Уявіть, що ваша компостна купа – це живий організм. Для її правильного функціонування потрібне збалансоване «харчування». Основа цього раціону – правильне співвідношення «зелених» та «коричневих» компонентів. Це не просто рекомендація, а закон природи, що керує процесами розкладання.

Зелені (азотисті) матеріали – це волога, свіжа органіка, яка слугує джерелом азоту для росту та розмноження мікроорганізмів. Вони, наче двигун, запускають процес «горіння» купи.

• Скошена газонна трава (трохи підв’ялена, щоб не збивалася в грудки)
• Бур’яни без насіння та коріння
• Кухонні відходи: овочеві та фруктові очистки, кавова гуща, чайна заварка
• Бадилля городини (гороху, квасолі, огірків)

Коричневі (вуглецеві) матеріали – це суха органіка, багата на вуглець. Вона є джерелом енергії для мікробів, а також забезпечує пухку структуру купи, даючи доступ кисню.

• Сухе листя, зібране восени
• Подрібнені гілки, тирса, деревна стружка
• Солома або сіно
• Картон, паперові рушники, лотки для яєць (без фарби та плівки)

Ідеальне співвідношення – приблизно дві-три частини коричневих компонентів на одну частину зелених. Цей баланс запобігає гниттю, появі неприємного запаху та створює ідеальні умови для корисних бактерій.

Секретні інгредієнти для турбо-режиму

Хочете, щоб процес пішов ще швидше? Існують перевірені часом «прискорювачі», які активізують вашу компостну купу та збагачують її корисними речовинами. Це не магія, а чиста біологія! По-перше, обов’язково додайте кілька лопат садової землі або готового компосту з минулого року. Це своєрідна «закваска», що заселить купу необхідними мікроорганізмами.

Особливу цінність мають стебла бобових – гороху чи квасолі. Їх коренева система збагачує ґрунт азотом, тож бадилля цих культур стане чудовим азотним підживленням для компосту. А для додаткової стимуляції можна полити купу натуральними каталізаторами, наприклад, настоєм кропиви чи кульбаби. Це справжній вітамінний коктейль для бактерій! Не забувайте і про мінеральні добавки: подрібнена яєчна шкаралупа збагатить компост кальцієм, а жменя деревної золи – калієм та фосфором, а також допоможе нейтралізувати зайву кислотність.

Щоб компост дозрів швидко, йому потрібні дві речі: волога та кисень. Регулярно перевіряйте купу – вона має бути вологою, наче добре віджата губка, але не мокрою. За потреби поливайте її водою. І хоча б раз на 2-3 тижні перемішуйте вміст вилами. Це наситить його киснем, необхідним для активної роботи аеробних бактерій, і забезпечить рівномірне розкладання всіх шарів. Уникайте додавання м’яса, риби, молочних продуктів та жирних відходів, адже вони приваблюють гризунів та викликають гниття. Також у компост не можна класти уражені хворобами рослини, щоб не поширювати патогени по ділянці. Дотримуючись цих простих липневих правил, ви вже восени отримаєте розсипчасте, поживне добриво, яке стане запорукою здоров’я та родючості вашого саду. Ваш майбутній врожай скаже вам «дякую»