Кожен городник мріє про міцні кущі, обвішані великими, соковитими помідорами. Ми вкладаємо в них свою працю, час і любов. Але чи знаєте ви, що саме надмірна турбота, а точніше — надмірний полив, може стати тією самою «ведмежою послугою», яка залишить вас без врожаю? Знайома картина: листя починає жовтіти знизу, на стеблах з’являються бурі плями, а плоди чорніють, так і не дозрівши. Найчастіше корінь проблеми криється не у хворобах чи шкідниках, а у воді. Занадто волога земля у поєднанні з прохолодною погодою створює ідеальний курорт для фітофтори та кореневих гнилей. Та не варто опускати руки, адже ситуацію можна і треба виправляти! Про це пише Сусідка.
Золоте правило поливу: менше, але краще
Здавалося б, що може бути кращим за щедрий полив у спеку? Проте томати — рослини з хитринкою. Вони не люблять поверхневої «душі», яка зволожує лише верхній шар ґрунту. Такий полив робить їхнє коріння лінивим і слабким. Правильний підхід — це глибокий, але рідкісний полив. Він змушує коріння тягнутися вглиб у пошуках вологи, роблячи його сильним, розгалуженим і стійким до посухи. Як же досягти цього балансу?
- Лийте воду під корінь. Золоте правило, яке рятує від 90% проблем. Потрапляння води на листя, особливо у вечірній час, провокує розвиток грибкових захворювань.
- Рідко, але рясно. У середньому, дорослому кущу в теплиці достатньо одного рясного поливу (5-10 літрів) раз на 5-7 днів. У відкритому ґрунті орієнтуйтеся на погоду — якщо пройшов гарний дощ, про лійку можна забути на тиждень.
- Використовуйте теплу воду. Крижана вода зі свердловини — це стрес для кореневої системи. Дайте воді нагрітися на сонці в бочці чи іншій ємності.
- Перевіряйте ґрунт. Найкращий індикатор — це сама земля. Занурте палець на глибину 5-7 см. Якщо там сухо — час поливати. Якщо волого — зачекайте ще день-два.
Профілактика, а не лікування: створюємо сухий мікроклімат
Фітофтора та інші грибки обожнюють вологу й застій повітря. Наше завдання — створити для них нестерпні умови. І тут справа не лише в поливі. Важливо організувати правильну циркуляцію повітря та захистити рослину з усіх боків. Що ж допоможе?
По-перше, мульчування. Шар соломи, скошеної трави (без насіння!) або компосту товщиною 5-8 см — це справжній порятунок. Мульча не дає ґрунту перегріватися і швидко випаровувати вологу, тож поливати можна рідше. Водночас вона запобігає контакту листя та плодів із вологою землею, яка є джерелом інфекцій.
По-друге, правильне формування куща. Уявіть, що кожен кущ має «дихати». Для цього обов’язково видаляйте нижнє листя до першої плодової китиці. Це забезпечує провітрювання біля основи стебла. Не загущуйте посадки — дотримуйтесь рекомендованої для вашого сорту схеми. Своєчасно підв’язуйте кущі, щоб вони не розвалювалися, а плоди не лежали на землі. І, звісно, не перестарайтеся з азотними добривами в другій половині літа — вони провокують ріст зеленої маси на шкоду плодам і роблять рослину вразливішою до хвороб.
Отже, секрет здорових томатів — не в постійній метушні з лійкою, а в балансі, спостереженні та розумінні потреб рослини. Дайте своїм помідорам трохи «спартанських» умов: рідший, але глибший полив, гарне провітрювання та сухе «взуття» у вигляді мульчі. Повірте, вони не образяться на таку «неувагу», а навпаки — віддячать вам щедрим, соковитим та, головне, здоровим врожаєм, який радуватиме вас до самої осені.
