Учені з Інституту неврології та психічного здоров’я Флорі при Університеті Мельбурна виявили, що пробіотичні добавки можуть мати позитивний вплив на робочу пам’ять. Дослідження опубліковане в журналі Nutritional Neuroscience.
Що таке пребіотики та пробіотики?
Пребіотики — це речовини, які стимулюють ріст корисних бактерій, зокрема біфідо- та лактобактерій, у кишечнику. Вони діють як «поживний ґрунт» для пробіотиків, сприяючи здоров’ю мікробіома, який, у свою чергу, впливає на різні аспекти фізичного та психічного здоров’я.
Деталі дослідження
Протягом восьми тижнів учені спостерігали за 118 учасниками віком від 18 до 65 років, які відчували помірний психологічний стрес і мали дефіцит пребіотичних волокон у раціоні. Учасників поділили на чотири групи:
- Ті, хто приймав пробіотики.
- Ті, хто дотримувався дієти, багатої на пребіотики.
- Ті, хто поєднував обидва підходи.
- Контрольна група, яка отримувала плацебо.
Результати показали, що пробіотики мають незначний позитивний вплив на робочу пам’ять, тобто здатність зберігати та обробляти інформацію в короткостроковій перспективі. Однак покращення було незначним і потребує підтвердження у масштабніших дослідженнях.
Несподівані результати
Дієта з високим вмістом пребіотиків дала дещо несподіваний ефект — зниження швидкості обробки інформації. Це суперечить попереднім дослідженням, які пов’язували таку дієту з покращенням настрою, сну та зниженням рівня стресу. Також комбінація пробіотиків і пребіотиків не продемонструвала очікуваних синергетичних ефектів.
Подальші плани
Автори дослідження підкреслюють необхідність продовження експериментів. Вони планують більш детально вивчити вплив змін мікробіома на когнітивні функції та розробити дієтичні протоколи, які можуть бути застосовані у клінічній практиці.
Ця робота є частиною великого проєкту Gut Feelings, який досліджує зв’язок між харчуванням, мікробіомом і психічним здоров’ям.
Пребіотики та пробіотики демонструють потенціал для покращення когнітивних функцій, зокрема пам’яті. Однак необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти механізми їхнього впливу та можливості застосування в повсякденному житті або медичній практиці.