Кокосова олія стала справжньою зіркою полиць супермаркетів та сторінок бьюті-блогерів. Їй приписують ледь не магічні властивості: від порятунку серця до ідеально гладкої шкіри. Але чи справді цей тропічний продукт є універсальним еліксиром? Чи замислювалися ви, що за густим ароматом та обіцянками маркетингу може ховатися не така вже й райдужна правда? Давайте відділимо факти від вигадок і розберемося, де кокосова олія — ваш вірний помічник, а де її варто залишити на полиці. Про це пише Сусідка.

Олія на кухні: друг для смаження, але не для серця

Почнемо з найпопулярнішого — використання в кулінарії. Головний козир кокосової олії — це її висока точка димлення, особливо у рафінованої версії. Це означає, що вона чудово підходить для смаження та запікання при високих температурах, не утворюючи шкідливих сполук. Страви, приготовані на ній, набувають приємного, ледь вловимого тропічного присмаку. Але тут криється і головна небезпека. Кокосова олія на 80-90% складається з насичених жирів. Сучасні дієтологи та кардіологи б’ють на сполох: регулярне та надмірне споживання таких жирів може призводити до підвищення рівня “поганого” холестерину (ЛПНЩ) в крові, що є прямим ризиком для здоров’я судин та серця. Що ж це означає на практиці?

• Так: використовуйте кокосову олію для страв, що вимагають сильного нагріву, наприклад, для азійського стир-фраю чи приготування млинців. Але робіть це нечасто.
• Ні: не варто робити кокосову олію основним жиром у вашому раціоні, замінюючи нею оливкову чи соняшникову олію в салатах та для повсякденного готування. Для здоров’я серця краще надавати перевагу ненасиченим жирам.

Сяйво для тіла, але не для обличчя: косметичні таємниці

Перемістимося з кухні до ванної кімнати. Тут кокосова олія теж знайшла своє місце, і подекуди цілком заслужено. Її здатність створювати на шкірі тонку захисну плівку, так званий оклюзійний ефект, робить її незамінною для дуже сухих ділянок тіла. Лікті, коліна, п’яти будуть вам вдячні за такий інтенсивний догляд, особливо в зимовий період. Також вона може стати чудовою живильною маскою для сухого та пошкодженого волосся, але наносити її варто лише на кінчики, уникаючи коренів. А от з обличчям історія зовсім інша. Кокосова олія має високий рівень комедогенності. Простими словами — вона дуже сильно забиває пори. Для людей із жирною, комбінованою чи схильною до акне шкірою використання цієї олії може обернутися справжньою катастрофою у вигляді нових запалень та чорних цяток.

Практичні поради:

• Використовуйте як бальзам для губ або для пом’якшення кутикули.
• Наносьте на тіло одразу після душу, на ледь вологу шкіру, щоб “замкнути” вологу всередині.
• Для догляду за обличчям обирайте менш комедогенні олії: жожоба, виноградної кісточки або шипшини.

Отже, чи варто повністю відмовлятися від кокосової олії? Зовсім ні. Як і будь-який інший продукт, вона не є абсолютно “доброю” чи “поганою”. Секрет полягає у свідомому та поміркованому підході. Це чудовий нішевий продукт для конкретних кулінарних та косметичних завдань. Головне — не вважати її панацеєю від усіх бід і чітко розуміти, де її застосування доречне та корисне, а де може принести більше шкоди, ніж очікуваної користі. Будьте експертом на власній кухні та у власній косметичці