Перетнувши поріг 40 років, багато людей помічають, що звичні методи контролю ваги більше не працюють так ефективно. Звичайна дієта та регулярні тренування вже не гарантують втрату зайвих кілограмів, а іноді здаються марними. Причиною цього часто є тихі, але потужні внутрішні зміни — гормональні зрушення, які перебудовують наш обмін речовин. Про це пише Сусідка.

З віком наш організм починає функціонувати інакше. Один з основних факторів — природне уповільнення метаболізму. Інакше кажучи, тіло спалює калорії в стані спокою повільніше, ніж у молодості. Дослідження показують, що після 40 років швидкість основного обміну може знижуватися на 2-5% кожне десятиліття. Це означає, що навіть зберігаючи попередні харчові звички та активність, вага може поступово збільшуватися.

Але уповільнення метаболізму — лише частина картини. Гормони, ці хімічні диригенти організму, починають грати іншу партитуру. У жінок в період перименопаузи та менопаузи різко знижується рівень естрогену. Це зниження впливає на розподіл жиру, часто зміщуючи його в область живота. Одночасно може знижуватися рівень прогестерону, що іноді призводить до затримки рідини. Недостаток естрогену також побічно впливає на чутливість до інсуліну та може посилювати апетит.

Чоловіки теж не залишаються осторонь. У них поступово знижується рівень тестостерону — гормону, який відіграє ключову роль у підтриманні м’язової маси. А м’язи — це головна “пічка” для спалювання калорій. Менше м’язів — нижчий загальний витрата енергії, що ускладнює створення дефіциту для схуднення. Крім того, зниження тестостерону може сприяти накопиченню жиру, особливо вісцерального (внутрішнього).

Додає складнощів і кортизол — гормон стресу. Хронічний стрес, що часто супроводжує активний період життя після 40, підтримує високий рівень кортизолу. А він, у свою чергу, стимулює апетит (особливо тягу до солодкого та жирного) і сприяє відкладенню жиру на животі. Недостаток якісного сну, також поширена проблема, погіршує ситуацію, ще більше порушуючи баланс гормонів, які контролюють голод (грелін) і ситість (лептин).

Важливо розуміти: гормональні зміни — це не вирок фігурі, а сигнал до адаптації. Розуміння цих процесів — перший крок до успіху. Складніше — не означає неможливо. Ключ лежить у корекції підходу: більший акцент на силові тренування для збереження м’язів, перегляд калорійності раціону в бік помірного дефіциту, вибір продуктів з низьким глікемічним індексом, управління стресом через техніки релаксації та пріоритет якісного сну. Розуміючи внутрішні механізми, можна знайти нові, ефективні стратегії для підтримання здоров’я та ваги у зрілому віці.